Згідно з проектом нових навчальних планів для 5-9 класів, зменшується кількість уроків української мови та літератури, а предмет "Історія України" взагалі зникне.

Проект навчального плану опублікувало видання "Дзеркало тижня".

За інформацією видання, міністр освіти Дмитро Табачник затвердив цей план відповідний указом №93 від 01.02.2012 року. Однак на сайті Міністерства освіти та науки відповідного цього указу немає.

З документом мали змогу ознайомитись тільки вузьке коло освітян.

У новому навчальному плані скорочено кількість уроків української мови. Тепер їх буде лише по два на тиждень. Кількість годин на її вивчення української літератури у 7, 8 та 9 класах також зменшується.

"За задумом керівництва Міносвіти, цей предмет як такий (Історія України – 24) взагалі зникне з розкладу шкільних урок ... Читати далі »

22 січня - День Соборності та Свободи України

Почнемо з кінця: 30 грудня 2011 указом президента Віктора Януковича була встановлена нова пам’ятна дата: День соборності та свободи України, який відзначатимуть щорічно 22 січня. До того соборність і свобода існували нарізно: День свободи відзначали 22 листопада, згідно рішення Віктора Ющенка, який у такий спосіб відзначив початок масових протестів проти фальсифікації результатів президентських виборів (більше знаних як Помаранчева революція); День соборності почали святкувати раніше, у 1999-му, і це вже була ідея Леоніда Кучми – нагадати співвітчизникам про 70-річчя підписання універсалу про об’єднання УНР і ЗУНР.

Проблема псевдоменшин - фальшивих нібито етносів, народів, націй, існування яких неможливо обґрунтувати етнологічними, лінгвістичними, історичними причинами, - для етнічної історії народів Центральної та Східної Європи не нова. Наявність у межах одного народу окремих етнічних, субетнічних, субетнолінгвістичних, регіональних груп загально признається наукою. Український нарід також має такі групи у своєму складі. Спроби, однак, виділяти та відділяти із сукупності єдиного народу інші народи, оголошувати їхню етнічну самостійність, перетворювати в окрему національну (очевидно, пригноблену) меншину, - це вже ділянка етнополітики, яку застосовують переважно зовнішні сили, підшукуючи в межах певної нації діячів, здатних на проповідь об'єктивно необґрунтованого етнічного сепаратизму.

Варто для паралелей з українськими обставинами пригадати справу етносу ... Читати далі »

«Предки арійців жили у Подніпров’ї... Є всі підстави вважати, що
«Рігведа» зародилася на берегах Дніпра. В літописах згадується слово
«останці». Це ті, хто залишився жити (на берегах Дніпра), хоча племена
вирушили до Індії. Мій заклик до українців: займіться вивченням
санскриту (яким написана індоарійська «Рігведа»), за мовними ознаками
знайдіть серед своїх племен «останців» — і відновіть зв’язок часів...»
(Б.Рибаков, академік.)

В Україні з глибокої давнини відомі картини , на яких зображено містичну особу , котра за народними переказами носить ім"я - Мамай . Набувши свого значного поширення в
Україні народна картина «Козак-Мамай» освячувала чи не кожну українську
хату, утворюючи своєрідний сакральний комплекс разом із традиційними
іконописними образами. Жодному іншому творові давнього українського
народного малярства не судилос ... Читати далі »

“Хоч дивись на мене, та не вгадаєш, відкіль родом, як зовуть, нічичирк не скажеш. Коли трапилось комусь у степах гуляти, той може прізвище, ім’я моє угадати”… — ці слова закарбувалися в народі. Давно минули часи козаччини. Припала порохом післябогданова Руїна, під час якої спогади про минулу козацьку славу і прагнення до самобутності викристалізували в народі свій образ-ідеал, який часто стояв поруч з іконами.

Він був українською іконою, втіленням вольових віковічних прагнень українців бути господарями в своїй хаті. Ймення йому — Мамай. Тюркською “мамай” означає — ніхто, ніяк, без імені, порожнеча. Тюрки вірили, що за душу людини борються добро і зло. І знаходять цю людину за іменем. Якщо ж людина не має імені, злим силам вона не підвладна. Оця суб’єктивна не визначеність посилює враження, бо один усамітнений козак уже виступає в ролі образу всіх українців. Він ніхто — і водночас єдиний для всіх.
Мамая витравлювали з народу дуже довго. Здавалося, що цей ідеалізовани ... Читати далі »

Після гетьманування Івана Мазепи Правобережна Україна виявилась ізольованою від Гетьманщини. До цього спрямовувалась політика Росії і Польщі. Польські магнати, які переважно походили з давніх українських родів (Вишневецькі, Потоцькі, Чорторийські, Любомирські та інші), розширювали свої володіння і намагались захопити в свої руки управління всім життям країни. Протистояти цьому процесу не було кому. Українська знать і шляхта були переважно полонізовані, православна церква зосередилась на суто церковних справах, і тільки Греко-католицька Церква на західноукраїнських землях стала єдиним осередком українського життя.

Гайдамаччина – соціальний рух на Правобережжі у ХVІІІ столітті. Причина повстання полягає в тому, що народні маси, серед яких ще жили традиції козацької волі, не хотіли коритися владі панів і зі зброєю в руках виступали проти поневолення. Учасниками гайдамаччини були переважно незаможні селяни, наймані робітники, дрібна шляхта й нижче духовенство. Гайдамаки діяли ... Читати далі »

У світлий день Покрови Пречистої Богородиці, яка українцями завжди вважалася заступницею і покровителькою відзначається національне свято – День козацтва. Ця традиція належно підкреслює велике історичне значення козацтва в боротьбі за утвердження української державності та суттєвий внесок у сучасний процес державотворення.

Козаччина завжди була однією з найяскравіших сторінок української історії, на славних прикладах якої виховувалося почуття національної самоповаги багатьох поколінь українців. Козацтво – звитяжна історія і велика гордість нашого народу, душа України, її надія і оберіг.

Національно-культурне відродження наших днів великою мірою живиться традиціями славної козацької доби. Саме представни ... Читати далі »

Найбільшим святом у жовтні є Покрова Пресвятої Богородиці — християнське свято, яке відмічається церквами східного обряду 14 жовтня, в народі його ще називають Третя пречиста.
Започатковане воно у Візантії, де було збудовано храм Пресвятої Богородиці на честь перемоги Константинополя над завойовниками (X століття). Це свято пов’язане з ім’ям святого Андрія. Коли місту загрожувала сарацинська навала, святий Андрій під час молитви побачив у небі Пресвяту Діву Марію, яка розкрила над християнами свій омофор (покров). Таке заступництво Богородиці додало сил візантійцям, і вони дали достойну відсіч чужинцям.

Відзначення свята Покрови має дуже глибоку історію в Україні. Хоча свято було впроваджене ще з часів хрещення Русі, особливе шанування Покрови Богородиці починається з 12 століття, при князі Андрії Боголюбським, який і збудував першу на Р ... Читати далі »

Що ми знаємо про себе - про українців? Виявляється, дуже мало. Нижче наведені кілька із безлічі майже фантастичних фактів, які лишаються маловідомими, які чекають, щоб ми пізнали їх і подивувалися: це ж ми, невідомі!

Перенесемося в Південну Африку. Йде англо-бурська війна (1899-1902 рр.). Бури борються проти імперської британської армії. А от командир одного із загонів бурів - українець Юрій Будяк. Це й не дивно, коли в жилах - козацька кров. Цікаве інше. У полон до цього загону потрапляє англійський військовий журналіст, звали якого Уїнстон Черчілль. Так, це був майбутній славнозвісний прем’єр-міністр Великобританії, і саме його врятував Юрій Будяк від розстрілу. Згодом, завдяки вдячному У.Черчіллю, Ю.Будяк вступив до Оксфордського університету. У 1917 році Ю.Будяк працює в апараті Центральної Ради - уряді Української Народної Республіки, ... Читати далі »

Хто такі чумаки та чим вони займалися — знають усі, проте одиниці можуть сказати про них щось більше. Ми незаслужено забули унікальний і споконвічно український промисел, котрий століттями формувався на нашій землі й став своєрідною автономією з власними законами, ієрархією влади, фольклором тощо. Дана, говорячи сучасною мовою, субкультура завжди перебувала в тіні козаків, захоплюючі легенди про яких і нині вражають свідомість їх нащадків-хлопчаків. Не маю нічого проти культу козака, лише хочу пролити трохи світла на кремезну чумацьку постать. Аби не бути нудним, пропоную ознайомитись із кількома цікавими фактами, які, можливо, заохотять читача до подальшого вивчення теми.

... Читати далі »